Нескорена українська душа

 25 лютого – день народження Лесі Українки – геніальної української поетеси, перекладача, громадської діячки.

З цієї нагоди працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», підготували літературну візитку  «Нескорена українська душа», присвячену 155 річниці від дня народження видатної українки.

Відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з її життям, творчим доробком поетеси відвідувачам  бібліотеки пропонує виставка-персоналія « Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира…»

Віртуальна екскурсія «Лесина доля» наддала можливість нашим читачам переглянути відеофільм: «Леся Українка: цікаві факти».

              Усім відвідувачам книгозбірні цей захід  надав змогу зазирнути у внутрішній різнобарвний творчий світ славетної українки, доторкнутися до потаємних глибин її поетичної душі.

 

Війна за Незалежність України

 Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу.

До річниці початку повномасштабного вторгнення працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному»,  підготували виставку-ілюстрацію «24 лютого. Нація незламних». Виставка знайомить із документальними творами, біографічними записами про пережите, публіцистикою та ілюстративними матеріалами про наше суворе сьогодення.

Запрошуємо вас відвідати виставку, щоб вшанувати пам'ять полеглих, подякувати захисникам та зберегти дух свободи і згуртованості. Адже в нас є одна мета – перемога.

 

День Пам'яті

 До Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні, з метою вшанування пам’яті героїв, працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», презентували тематичну книжкову виставку «День Пам'яті  Небесної Сотні» .

Ці дні назавжди увійшли в історію нашої країни як символ мужності та сміливості. Сотні тисяч людей стояли на Майдані протягом трьох місяців холодної зими  заради свободи. За вільну людину у вільній країні.

Відвідувачі бібліотеки знайомилися з матеріалами, представленими на полицях. Користувачі старшого віку згадували ті події, а молодші читачі узнавали нові факти про Майдан та його учасників, серед яких було чимало і наших земляків, зокрема Віктор Чміленко, фермер, громадський активіст, що загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року.

            Герої Небесної Сотні стали для народу України символом героїзму та патріотизму, надихнули нових героїв, які зараз захищають нашу країну.

 

Зачаруй мене українською

 

Наша мова - як та палітра кольорів, неповторних барв, відтінків, тільки треба вміти ними користуватися, застосовувати. Зараз надворі прекрасна пора року зима, яка ніби промовляє до нас своєю красою. Людина починається з дитинства. Вона як ріка,що бере початок з чистих джерел. І тому нам,  ще треба багато пізнати у своєму житті. За словами В. Сухомлинського  «Кожен вираз рідної мови має своє обличчя».

Літературна інтрига (проведена  до Міжнародний дня рідної мови в рамках розмовного клубу «Мовоманія.UA» ) спрямована на творчий розвиток, креативність, логічне мислення. У даному заході наголошується на тому, що відбувається в Україні зараз: як ми змагаємося знову за свою незалежність, мову, культуру, історію. Актуальною є мотивація  вчити, поважати українську мову, вдихати у неї сучасне життя. Формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, самого себе; прагнення бути справжніми українцями, патріотами.

Ми сьогодні зібралися для того, щоб ще раз нагадати кожному про те, що рідна мова - це найцінніше надбання нашого народу, це його патріотизм, сила, відвага, героїзм - це те, що його об’єднує.

Присутні мали можливість говорити так, щоб словам було тісно, а думкам просторо!  

Називали  слова, які характеризують українську мову: «Наша мова (яка?). Словом можна(що зробити?)».

 Продемонструвати фразеологізми якомога образніше, використовуючи акторські здібності, жести.

Складали тексти, у яких слова починалися на одну і ту ж саму букву.

Читали гуморески   та брали участь у конкурсі скоромовок ,складали жартівливі коломийки про москалів.

Українська мова стає зброєю, захистом і символом нескореності. Під час повномасштабної війни з росією  наша мова змінюється сама і змінює 

 

 

      

Міжнародний день дарування книг

 Щороку 14 лютого усі прихильники читання відзначають Міжнародний день дарування книг – цікаву та молоду подію, яка з’явилась в США у 2012 році.

Міжнародний день дарування книг – це про любов до читання, турботу й прості добрі справи. Книга навчає, надихає, підтримує, розраджує й дарує відповіді у складні моменти.

Міжнародний день дарування книг – це добровільна ініціатива, яка започаткована, у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Ідею їй підказав її маленький син, який одного дня запитав у неї: «Чому немає особливого дня, коли люди дарують книги один одному?».

Тож, запрошуємо всіх охочих долучитися до свята! Подаруйте бібліотеці книгу, подаруйте їй друге життя! 

Адже наша бібліотека проводить постійно діючу акцію «Подаруй бібліотеці книгу».

 

Ми – за безпечний Інтернет

 Сьогодні в нашій бібліотеці-філії №8, до Дня безпечного Інтернету, відбулося практичне заняття «Онлайн-безпека для батьків» за матеріалами цифрової платформи «Дія. Освіта»

З якими проблемами стикаються діти в Інтернеті? Що таке батьківській контроль? Які загрози становлять кібербулери та шахраї? Які базові правила допоможуть дитині почуватися безпечно в Інтернеті? Про це дізнавалися користувачі на занятті.

Під час навчання відвідувачі дізналися, як уберегти дітей від шкідливого онлайн-контенту, суїцидальних Інтернет-спілок та сексуальної експлуатації в Інтернеті. Дізналися про соцмережі, месенджери та онлайн-ігри, які найбільше подобаються сучасним дітям.

Батьки відповідальні за безпеку дитини в Інтернеті, а бібліотека допоможе їм дізнатися більше інформації на цю тему, тож разом до безпечного Інтернету!

                                

Суворий аналітик доби

 Сьогодні у бібліотеці-філії №8, що на «Шкільному», наші читачі знайомилися з літературним досьє Валер’яна Підмогильного.

Часто питають: чи є в українській літературі ідеальний письменник? Щоб він писав ідеальні твори, був інтелектуалом, взірцем для багатьох і одночасно неосяжною вершиною? Така людина існувала – це Валер’ян Підмогильний.

Людина початку 20 століття – амбітний, новаторський, талановитий, або навіть і геніальний. 1919-1920 –  видані перші дев’ять його оповідань. До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930).  Підмогильний  виявив себе і як перекладач. Він переклав з французької на українську твори Вольтера, Бальзака, Анатоля Франса, Стендаля. 1933-1934 – пише останній твір «Повість без назви.», який так і не закінчив.

Арешт Підмогильного відбувся 8 грудня 1934. Письменника було засуджено на 10 років ув’язнення на Соловецьких островах, але 3 листопада 1937 його розстріляли в урочищі Сандармох.

Раніше цей автор був не відомий читачам старшого віку, тому матеріали з книжкової виставки, знайомили з інформацією про життя та творчість талановитого письменника. Бібліотекарі та гості ділилися думками про книги автора та його трагічну долю.

 

Навіки молоді герої Крут

 Щорічно 29 січня Україна вшановує відвагу та самовіддану любов до Батьківщини юних українців, які стали на нерівний бій, боронячи рідну землю від російських загарбників.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей.

Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української  держави.

Складаючи шану тим, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини,  працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», підготували книжкову виставку-реквієм «Пам’ятаємо подвиг героїв Крут!», матеріали якої відображають причини і хід та наслідки цього бою.

Герої  Крут стали взірцем захисника Батьківщини, як і «кіборги» в новітній історії України. Вічна їм слава.

 

 

Перший космонавт незалежної України.

 1951, 28 січня – в  Чернівецькій області в родині вчителів народився Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України.

Мрія про космос в хлопчика зародилася в 10 років, коли весь світ облетіла звістка про політ Юрія Гагаріна. І він зробив усе, щоб ця мрія стала реальністю: закінчивши середню школу зі срібною медаллю, вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, здобув диплом льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів».

У 1976 році був оголошений набір до Загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран», і Леонід вирішив спробувати свої сили. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань із 9000 претендентів було відібрано дев’ятьох. Каденюк – у їхньому числі.

         Згодом Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. Здобув другу вищу освіту, закінчивши в 1989 році Московський авіаційний інститут за спеціальністю «інженер-механік». Досконало знав різні типи космічних кораблів та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Загалом провів у небі більше 2 400 годин.

Після розпаду Радянського Союзу постало питання, як бути далі, але він, не роздумуючи, вибрав Україну. Коли з’явилася програма україно-американського космічного співробітництва і шанс на політ українця на борту американського космічного корабля, написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. І з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин.

Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще він узяв з собою в політ томик «Кобзаря».

         Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ, у 2002 році був обраний народним депутатом України.

Помер 31 січня 2018 від раптової зупинки серця під час традиційної ранкової пробіжки. Похований на Байковому кладовищі.

 

Голокост. Засвідчений злочин.

 

27 січня, у день звільнення в'язнів найбільшого нацистського табору Освенцим, у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту. У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв у світі. Крім євреїв, нацисти також винищували ромів (на окупованій території України було вбито не менше двадцяти тисяч ромів), психічно хворих людей, інвалідів, радянських військовополонених і всіх, кого нацисти вважали "неповноцінним".

Нацисти розшукували і розстрілювали євреїв на окупованих територіях України. Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту.

День пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН від 1 листопада 2005 року. Україна також брала участь у підписанні документа.

День пам'яті заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.

В читальній залі було підготовлено книжкову виставку  до Дня пам'яті жертв Голокосту, на якій підібрано матеріали, що надають інформацію про голокост.