Сьогодні у бібліотеці-філії №8, що на «Шкільному», наші читачі знайомилися з літературним досьє Валер’яна Підмогильного.
Часто питають: чи є в українській літературі ідеальний письменник? Щоб він писав ідеальні твори, був інтелектуалом, взірцем для багатьох і одночасно неосяжною вершиною? Така людина існувала – це Валер’ян Підмогильний.
Людина початку 20 століття – амбітний, новаторський, талановитий, або навіть і геніальний. 1919-1920 – видані перші дев’ять його оповідань. До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930). Підмогильний виявив себе і як перекладач. Він переклав з французької на українську твори Вольтера, Бальзака, Анатоля Франса, Стендаля. 1933-1934 – пише останній твір «Повість без назви.», який так і не закінчив.
Арешт Підмогильного відбувся 8 грудня 1934. Письменника було засуджено на 10 років ув’язнення на Соловецьких островах, але 3 листопада 1937 його розстріляли в урочищі Сандармох.
Раніше цей автор був не відомий читачам старшого віку, тому матеріали з книжкової виставки, знайомили з інформацією про життя та творчість талановитого письменника. Бібліотекарі та гості ділилися думками про книги автора та його трагічну долю.
