Василь Голобородько, поет-шістдесятник

 Його 20 років не публікували через відмову працювати з КДБ. Попри стереотип, що «поети з Донбасу» – це російськомовні твори про шахти, він писав українською про оточуючий світ. Він понад 20 років вивчає український фольклор і вважає, що саме звідси беруть коріння світові казки. Він звик, що після переїзду на Київщину про нього майже не пишуть, але у 2019 році в нього «вкрали ім’я». Цьогоріч, 7 квітня, своє 80-річчя святкує український поет-шістдесятник, лауреат Шевченківської премії Василь Голобородько.

Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. У 1963 році закінчив середню школу-інтернат. У 1964 вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. За рік навчався у Донецькому педагогічному інституті, звідки був відрахований за поширення роботи Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». У 1967 році спробував вступити до Літературного інституту в Москві, але попри вдалий творчий конкурс та рекомендацію Дмитра Павличка, далі до вступних іспитів Голобородька не пустили.

Як і багатьом «творчим людям» Василю Голобородькові пропонували працювати з КДБ, обіцяли розв'язати питання з вступом до університету. Він міг би бути «стукачем», але знайомство зі «святими, справжніми людьми» (так казав) – Іваном Дзюбою, Іваном Світличним, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком стримало його працювати з КДБ.

Дебютна збірка «Летюче віконце», підготована Василем Голобородьком у 1963 році, здобула підтримку тодішніх знаних поетів старшого покоління, однак через відмову автора співпрацювати з КДБ її не допустили до друку. Цікаво, що її все ж таки надрукували у США в видавництві «Смолоскип». В радянські часи такий крок одразу приписував тебе до ворога системи.

Перша книжка в Україні вийшла аж у 1988. За неї Голобородько відзначили літературною премією імені Василя Симоненка. Загалом Василь Голобородько є автором майже 20 поетичних збірок, серед яких «Посівальник» (2002), «Українські птахи в українському краєвиді» (2002), «Летюче віконце» (Вибрані вірші) (2005), «Ми йдемо» (Вибрані вірші) (2006), «Зозуля масло колотить» (2010), «Білі кімнатні рослини» (2013), «Дозволені забави» (2016). Останнє видання поета – «Вірші лісові» (2020).

Тож запрошуємо ознайомитися з творами Василя Голобородька, які чекають на вас у нашій книгозбірні.

 

Вадим Крищенко святкує ювілей. Браво, маестро!

 Сьогодні свій День народження святкує український поет-пісняр Вадим Крищенко. Поет народився 1 квітня 1935 року в Житомирі у родині вчителів. Писати вірші почав ще в школі. Великий вплив на його становлення як поета-пісняра справив Андрій Малишко..

Вчився на факультеті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко.

Він – Народний артист України (2007), заслужений працівник культури (1985), заслужений діяч мистецтв України (1995), член Національної Спілки письменників України з 1972 року, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка та імені Дмитра Луценка.

Вадим Дмитрович Крищенко є автором більш як 55 поетичних збірок, понад 1000 пісень. Найвідоміші пісні: «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Одна-єдина», «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Десять Господніх заповідей», «Молитва», «Хай береже усіх Господня сила», «Благослови», «Бути українцем», «Україна», «Україно, пам’ятай героїв», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Лебеді кохання».

 

Мовне СВ

Сьогодні на базі КЗ «Ліцей «Лідер» КМР» з учнями 6 класу було проведено експрес-тур «Мовне СВ»  у рамках розмовного клубу «Мовоманія.UA». Цього разу провідною темою було обрано молодіжний сленг та народний суржик. Бібліотекар лаконічно розповіла про походження такого явища, як мовний суржик та звернула увагу, що саме українська мова зазнала величезного впливу інших мов. А також запропонувала практично знайти елементи суржику у текстах «Редакційна пошта».

Цікавою видалася тема молодіжного сленгу «Ізі», де присутні шукали відповідні українські слова та словосполучення, намагалися розшифрувати сучасні сленгові вислови.

Ми вчергове переконалися, що мова – це особлива операційна система, яка сприяє не лише розумінню, а глибинному усвідомленню сенсів закладених у слові, фразі, тексті. 

 

Всесвітній день поезії

 

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість  та біль. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів.

З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії, який відзначається щорічно 21 березня.

В бібліотеці-філії №8 до Дня поезії було презентовано книжкову виставку « Магія весни».  Фотоальбоми та книги, що представлені на полицях, показують розквіт природи, на їхніх сторінках занотовано рядки, які оспівують весну, любов, радість життя та біль втрат.

Тож самий простий спосіб відзначити Всесвітній день поезії — зайти до бібліотеки, взяти з книжкової полиці збірку улюбленого поета та ще раз насолодитися прекрасною творчістю. 

 

Геніальній поетесі Ліні Костенко – 95 років.

 

Сьогодні одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 95 років. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.

Ліна Костенко народилася 19березня 1930 року в невеличкому місті Ржищів (Київщина) у родині вчителів. У Ліни Костенко було тавро дочки «ворога народу» (батька поетеси, Василя Костенка, блискучого педагога і поліглота, який знав 12 мов, у 1936-му засудили на 10 років концтаборів).

Коли їй було 11 років почалася Друга Світова війна. Ці дитячі спогади вплинули на її творчість, вона багато писала про війну та мир.

Перші вірші Ліна Костенко опублікувала в 16 років. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Вимушене мовчання тривало 16 років, в Україні твори Костенко не друкувалися. За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: «Берестечко», «Маруся Чурай» та поезії, що згодом ввійшли до збірок «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність».

Ліна Костенко  – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Вона відмовилась від звання Героя України, так як для неї політичні заслуги неважливі, так як покликання письменника – лише писати.

 У  нашій бібліотеці на Вас чекають  книги автора, тож запрошуємо до книгозбірні, щоб ознайомитися з творчістю талановитої поетеси.