Далекого 1897р. 1 лютого в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина народився Євген Маланюк. Він був нащадком запорожців.
Навчався в Єлисаветградському реальному училищі з 1906 по 1914. Особливе місце у формуванні інтелекту Маланюка відіграв саме цей заклад. Творчі здібності проявилися у Євгена рано – з 13 років він почав писати вірші, захоплювався математикою, багато читав й охоче опановував різні науки.
1914 р. – вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо почалася Перша світова війна. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії.
З початком Української революції служив в Армії УНР. Після поразки Української Народної Республіки серед інтернованих вояків Армії УНР опинився у Польщі. 1923-го виїхав до Чехословаччини. Навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах. Друкувався в журналі «Державна нація». За фахом Є. Маланюк – інженер.
У 1925р. у Подєбрадах вийшла перша поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». Протягом 1930–1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»,«Перстень Полікрата».
У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, де став членом угруповання МУРу (Мистецький український рух) 1949 р. – переїхав до США, де прожив до самої смерті.
У 1951–1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966).
Тож запрошуємо ознайомитися з творами Євгена Маланюка, які чекають на вас у нашій книгозбірні.
Немає коментарів:
Дописати коментар