Шоколад!

          

          Бібліотека-філія №8, що на «Шкільному», вітає всіх ласунів із найсолодшим святом у світі.

Щороку 11 липня відзначають найкраще та найсмачніше свято – Всесвітній день шоколаду. Батьківщиною цього свята вважають Францію, де в 1995 році вперше відсвяткували цей день. Але у світі так багато любителів шоколаду, що досить швидко із національного французького свято перетворилося на всесвітнє.

В цей день прийнято влаштовувати свята та фестивалі, присвячені шоколаду. Різноманітні конкурси та вікторини, майстер-класи, забави – все пов’язано з цими ласощами. Це певно найвеселіший день у році, адже наукою встановлено, що темний шоколад викликає появу гормонів щастя – ендорфінів, які покращують настрій, сприяють відпочинку та підтримують тонус в організмі.

Спочатку шоколад вживали майя та ацтеки, корінні жителі Америки, у вигляді гіркого напою, приготовленого із плодів какао-бобів. З їхньої мови шоколад перекладається як гірка вода.

А в Європі, куди какао-боби привіз Христофор Колумб, шоколад навчилися робити густим та солодким. Лише в ХІХ столітті з'явилися перші тверді шоколадні плитки.

Сучасний шоколад може бути рідким, м'яким, твердим, чорним, білим, різнокольоровим, із різними добавками від фруктів і горішків, карамелі і печива до солі та перцю. Фантазії виробників немає меж.

Для наших користувачі ми підготували тематичну полицю до цього солодкого свята, де допитливі ласуни зможуть підібрати для себе цікаве та корисне читання: «Чарлі і шоколадна фабрика» Р. Дала для найменших, «Хліб і шоколад » М.Дочинця для любителів коротких етюдів із життя, детектив «Золушка в шоколаде» Д.Донцовой та різноманітні рецепти  ласощів із кулінарних книг та жіночих журналів.

А найбільшим любителям смачних ласощів хочемо нагадати, існує як мінімум 4 Дні шоколаду – 9 червня, 11 липня, 2 і 13 вересня. Святкуйте!

Родина – найбільший скарб.

Там колискова давніх літ,

Матусі усмішка і татове плече.

В душі моїй родина – моноліт,

Спішу до рідних, як сльоза пече.

Йду до родини. Радість, чи біда –

Пораду й допомогу нададуть.

                                  М. Яновська

Сьогодні в нашій країні відзначають День родини, свято відносно молоде, яке почали святкувати  з 2012 року, але важливе.

Найважливіше, що є в житті кожного – це родина. Протягом століть в Україні були великі, міцні сім’ї, коли всі жили разом: дід і баба, мама і тато, діти. Жили дружно, дбали про рідних, допомагали один одному. Старші своїм прикладом навчали працювати, жити у правді та злагоді, а менші шанували батьків.

Сучасні сім’ї не такі великі не такі міцні, більш розпорошені по країні. Але, як і в минулому, родина – це найрідніші і найближчі люди, які допоможуть  у складних випадках, розділять лихо, подарують радість.

Тому, бібліотека - філія №8,що на «Шкільному», підготувала для своїх користувачів, книжкову полицю до Дня родини. Журнали та книги розкажуть  про сімейні традиції, проблеми виховання дітей, стосунки в родинах.

Не дивлячись на всі зміни у світі, родина залишається основним осередком суспільства, тож  добробут кожної родини – це необхідний чинник для процвітання нашої  держави.

У пошуках цвіту папороті (на Івана Купала)!

У ніч з 6 на 7 липня українці святкують одне з найбільш магічних та таємничих свят прадавніх слов’ян. Це свято символізує народження літнього сонця – Купала, тому раніше відзначали його в день літнього сонцестояння(20-22 червня за старим стилем).

 У свята є різні назви: Іванів день, Колосок,  Купала, Ярилів день, Іван-травник, Сонцекрес…

Купання, стрибки через вогнище, збирання трав, ворожіння та пошук квітучої папороті такі основні дійства Купала, але свято цим не обмежується.

Розпочиналося все купанням на сході сонця, вважалося, що вода змиває всі хвороби та негаразди.

 Потім наставала черга вогню, на пагорбах або біля річок пізно увечері розпалювали багаття. Навколо вогнища водили хороводи, стрибали через нього, як поодинці, так і молоді пари. Якщо в стрибку пара не розмикала рук, значить, їм судилося бути разом.

Крім того, у цей день ходили до лісу збирати лікарські трави, які в цей час мали особливу силу. Є легенда, що лише раз на рік, у ніч на Івана Купала, цвіте папороть. Чарівна квітка дасть магічні знання тому, хто її зірве: розуміння мови тварин, вміння віднаходити скарби, ставати невидимим…

А дівчата збирали квіти для ворожіння та для вінків. Плели вінки із квітів та трав, після чого пускали їх по воді. Якщо вінок потоне, то цього року весілля не буде, якщо пливе далеко то скоро дівчина вийде заміж.

Вважали, що на Купала прокидається різна нечисть – водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати, а потрібно бути всім разом біля великого багаття –  символу сонця, яке захищає від лиха.

Пройшли століття, а це прадавнє язичницьке свято залишається бажаним та популярним у сучасних українців.

Тож напередодні Івана Купала бібліотека-філія №8, що на «Шкільному», підготувала для відвідувачів тематичну полицю «Зі святом Івана Купала!». Книги познайомлять з оригінальними, різноманітними традиціями й обрядами цього прадавнього, народного свята.

Загалом ось таке воно таємниче, особливе, цікаве свято Івана Купала!