Безбар’єрність — не тільки про людей з інвалідністю,
безбар’єрність — це про кожного з нас. Це можливість вільно та безпечно
пересуватися містом. Це вільний доступ до інтернету, можливість навчатися
незалежно від віку, стану здоров’я, місцезнаходження. Рівне право до
працевлаштування у чоловіка і жінки, заняття танцями чи спортом у будь-якому
віці — це все про безбар’єрність також.
Мова також може бути безбар’єрною. Маркером стає те,
як ми спілкуємося і ставимося до людей, котрі чимось від нас відрізняються.
Часом слова мають не менший вплив, аніж наші дії.
Безбар’єрна мова — це мова, в якій відсутні слова,
фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до
певних людей чи груп. Це мова, яка не відчужує людей — навмисно або ненавмисно.
Це мова, принцип якої можна сформувати однією фразою: поважати гідність іншої
людини.
Як зробити мовлення безбар’єрним? Працівники
бібліотеки провели гру «Складові безбар’єрності:
правила мови». Учасниками стали здобувачі освіти Комунального закладу «Ліцей
«Лідер» Кропивницької міської ради».
В ході гри обговорили питання : Коли
ви не впевнені, чи є слово образою, чи ні,
чи не зачіпає воно почуттів — спробуйте поставити себе
на місце людини, до якої ви звертаєтеся, про яку
ви говорите або пишете. Чи сподобалося б вам таке звернення,
чи хотіли б ви, щоб про вас говорили так?
Запропонували 6 простих правил для спілкування без
бар’єрів.
1.
Дотримуйтесь
принципу «спочатку людина»;
2.
Не перебільшуйте
у своїх висловлюваннях;
3.
Використовуйте
фемінітиви;
4.
Уникайте
маскувальних слів;
5.
Використовуйте
нейтральну термінологію;
6.
Утримуйтесь від
узагальнень.
Потрібно бути уважними один до одного, не створювати
зайвих бар’єрів, аби всі почувалися комфортно і зберігали відчуття оптимізму в
умовах сьогоднішньої психологічної нестабільності.