Омріяна віками Незалежність

     День Незалежності – це одне з найважливіших свят для українців. Але ми зустрічаємо цей день у різних місцях. Хтось - в окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морі й у повітрі б’ється за незалежність на передовій. Хтось -  у дорозі, в авто, вантажівках і потягах, доправляючи необхідне тим, хто на передовій. А хтось - у смартфоні чи за комп’ютером. І теж б’ється за незалежність – збираючи кошти, щоб тим хто в дорозі, було що везти тим, хто на передовій.

     Наша бібліотека, що на «Шкільному»,  теж не залишилась осторонь і в такий день  провела  інформпанораму  «Омріяна віками Незалежність». Гостям та постійним відвідувачам нашої книгозбірні, бібліотекар пропонував ознайомитись з виставкою «З Днем Незалежності України!». На якій було представлено книги про історію незалежності, державну символіку та теперішні події.

     Діти виготовляли символічні прапорці з аплікаціями сердечок та квітів, плели браслети-фенічки з синіх та жовтих стрічок. Бажаючі брали патріотичні візитівки: «Моя Україна» та «Все буде Україна». Наймолодшим відвідувачам бібліотекарі дарували патріотичні медальки.

     То ж хай мир, спокій та щастя панують на нашій рідній землі. Ми маємо віру, надію і сподіваємося, що наші діти будуть берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра.

 

Безпека на дорозі – у ваших руках

 Майстерня флікерів у рамках проекту #АмбасадориБезпеки продовжує свою роботу. Сьогодні до бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», завітали юні читачі, щоб навчитися виготовляти своїми руками світловідбивні елементи – флікери-лапки.

Адже  флікери допоможуть стати видимими на дорозі, забезпечать більшу безпеку маленьким пішоходам під час дорожнього руху, тому що в темряві людина з флікером  помітна здалеку.

 

Всесвітній день книголюбів

         Сьогодні, 9 серпня, любителі книг відзначають свій день. Це неофіційне свято, що з’явилося  в США, але швидко поширилося на весь світ, припавши до душі багатьом книголюбам інших країн.

І це не дивно, адже любов до книги не має кордонів. Магія книги особлива, вона «занурює» читача в особливий , чарівний та цікавий світ. Книги настільки сильні, що можуть переносити нас у часі і просторі – в минуле, сучасне, майбутнє.           Читайте і не втрачайте задоволення від читання. Даруйте книги дітям, рідним, друзям, бібліотекам.

Тож вітаємо всіх, хто його відзначає: письменників, працівників друкарень, книжкових магазинів, бібліотекарів та головних шанувальників – читачів.

А як відзначати це свято, думаю, кожен книголюб обере для себе сам: чи купить нову книгу, чи проведе час в компанії улюбленої книги, чи зайде до бібліотеки, щоб взяти та прочитати нову, ще невідому книгу.

 

 

Ната́ля Гузє́єва українська дитяча письменниця, сценаристка та редактор мультфільмів

 Народилась  8 серпня 1952 р. у місті Києві в родині акторів. Батько - Анатолій Ґузєєв , один з перших дикторів українського телебачення, режисер. Мати - Олена Ґузєєва , акторка, дикторка, солістка Київської філармонії.

         Випробовувала себе у різних жанрах - вірші, оповідання, казки та есе.  Систематичні заняття літературою не завадили їй закінчити математичну школу, факультет кібернетики Київського  університету ім. Т. Г. Шевченка, школу перекладачів з англійської, курси крою і шиття, курси машинопису, школу художньої гімнастики Альбіни Дерюгіної. А також освоїти школу їзди верхи, відвідувати секції плавання та фігурного катання. Крім того, стати почесним донором, інженером, перекладачем науково-технічної літератури, журналістом, кореспондентом газети «На екранах України», редактором відділення мультиплікації студії «Київнаучфільм», членом Союзу Кінематографістів України.

       З купи написаного в радянські та пострадянські роки вдалось реалізувати літературні сценарії  до мультиплікаційних фільмів «Капітошка», «Капітошко, повертайся!», «Як Петрик П´яточкін слоненят рахував», «Кохання і смерть картоплі звичайної», «Твір про дідуся», «Що то є таке?», «Солодке життя», «Було сумно», «Тополя», науково-популярні фільми «Хто прокинеться півнем?», «Подряпина на льоду»), чимало з яких відзначено нагородами різних міжнародних фестивалів.  

      З 1985 року її книжки регулярно друкувалися дитячим видавництвом « Веселка». Їх загальний наклад понад 7 млн. прим.

    

 

Геолог та письменник

 Юрій Хорунжий народився в Києві 5 серпня 1937 року в сім'ї педагогів. Батько викладач української мови і літератури у вищих і середніх навчальних закладах Херсона, Сум і Києва. Двічі зазнав політичних репресій, цілком реабілітований посмертно 1990 року. Новеліст і перекладач. Мати викладачка біології і географії у школі. Прадід  –  Олексій Хорунжий був козацького стану, народився і проживав у селі на Херсонщині, колишньому козацькому зимівнику. До речі, назва  Золота Балка походить від того, що там козаки знаходили скіфське золото, ці знахідки задокументовано у книжках з археології України.

Юрій Хорунжий закінчив Київський геологорозвідувальний технікум . Був направлений на роботу до Тульської геофізичної експедиції, водночас продовжував підвищувати рівень своєї освіти заочно –  у Московському інституті нафтохімічної і газової промисловості, який закінчив у 1962 році, здобувши диплом інженера-геофізика.

Працював у геофізичних і геологічних експедиціях на території Росії, Казахстану, України . 1977 року став членом Спілки письменників України, працював старшим редактором журналу «Україна». У 1991–2007 роках на громадських засадах редагував журнал «Зона»  – видання Всеукраїнського товариства колишніх політичних в'язнів і репресованих.

Юрій Хорунжий –  автор шістнадцяти повістей, низки новел (близько сорока) з життя молоді, геологів, на історичну тематику, автор п'ятьох романів та сімдесяти есеїв-портретів. У періодичній пресі надрукував понад 400 статей, досліджень про життя і творчість видатних діячів культури і науки та української історії, зокрема репресованих, рецензії на книжки інших авторів, кілька наукових і науково-популярних статей із геофізичної науки та екологічних проблем.

 

#ВеселеСортуванняТаНавчання

 

Сьогодні в нашій бібліотеці  наймолодші читачі вчилися піклуватися про природу, берегти її, виховувати в собі екологічні навички.  Завдяки настільній грі “Еко-Мемо”: розвиваємо звичку сортування відходів

В процесі гри діти дізнавалися:

-         що не можна сортувати до контейнерів для паперу, пластику, металу, скла, органіки;

-         про маркування відходів;

-         які вироби виготовляються із вторсировини;

-         які існують багаторазові альтернативи сміття, що не можна здати на переробку

Прокачайте вміння сортувати відходи разом зі своїми рідними, друзями, колегами, громадою!

               Запрошуємо!