Петро Гулак-Артемовський, класик українського письменства

 

Народився письменник 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині у родині священика. Отримав ґрунтовну домашню освіту. Закінчив  «курс богословського навчання» в Київській духовній академії, але замість духовної кар’єри обрав світське життя.

Кілька років викладав у приватних пансіонах Бердичева, вчителював у маєтках польських поміщиків на Волині. Водночас займався самоосвітою. У 1817-му переїхав до Харкова, де був зарахований вільним слухачем словесного факультету Харківського університету. Незабаром почав викладати польську мову, історію, географію, статистику.

Викладання стало його покликанням, якому письменник віддавав усі свої сили. Професор, декан, ректор (1841-1849), почесний член (1855) Харківського університету.

Іншим покликанням стало письменство. Спираючись на літературні зразки попередників в українському і світовому байкарстві та на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутні вірші. Став автором байок, романтичних балад – саме він заклав в українську літературу основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади й подав приклад майстерного віршування. Активно друкувався в «Українському віснику» (переклади класиків світової літератури, оригінальні твори різних жанрів). Один із засновників «Українського журналу» (1824-1825).

Помер 13 жовтня 1865-го у Харкові. 

 

В єднанні сила і міць держави

В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради.

А роком пізніше, 22 січня1919 року, на Софійській площі в Києві було урочисто проголошено Акт злуки двох держав: Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Збулась віковічна мрія нашого народу: роз’єднані частини України об’єдналися в єдину соборну держави.

Напередодні свята Соборності  колектив бібліотеки - філії №8, що на «Шкільному», підготував та провів історичне досьє «В єднанні сила і міць держави»  для своїх користувачів та гостей .

В читальній залі  була представлена тематична книжкова виставка «З Україною в серці», яка надала можливість ознайомитися з інформацією про становлення України, як соборної держави.

Гості бібліотеки мали нагоду переглянути відеофільм «Соборність. Виклик довжиною в століття». Глядачі могли поділитися думками та враженнями від перегляду.

Сьогодні наш народ продовжує боротьбу за свободу, за нашу державу, тому соборність і воля залишається нашою  головною метою .

 

Просто дякую!

 

Цей день можна без перебільшення назвати однією з найбільш “ввічливих” дат у році. Тому, що саме 11 січня ми відзначаємо Міжнародний день "Дякую".

Слова подяки мають магічні властивості — з  їх допомогою люди дарують один одному радість, висловлюють увагу і передають позитивні емоції. Без  них наше життя стало б сірим і похмурим.

Це свято покликане нагадати людям про важливість ввічливості, доброти та вдячності у повсякденному житті. Воно не є офіційним, проте має популярність у багатьох країнах. Міжнародний день "Дякую" започатковано як ініціатива ООН і ЮНЕСКО, які прагнули привернути увагу до культури вдячності.

День нагадує про важливість дякувати не лише за великі речі, а й за дрібниці, які ми часто сприймаємо як належне.

 

 

Кіровоградщині – 86

 10 січня 1939 року указом  президії тодішньої влади була cтворена Кіровоградська область, а місто Кірово перейменовано на Кіровоград. До складу Кіровоградської області увійшло 30 районів. Але ще досить тривалий час райони то додавалися, то змінювалися. Лише 1960 року межі  Кіровоградської області остаточно визначилися.

Наша земля має унікальну історико-культурну спадщину. Ця земля – батьківщина чудових, працьовитих  і талановитих людей, творчість яких стала надбанням світової культури. Наш край багатий не тільки талантами, а і родючими, щедрими землями, область має понад 300 родовищ корисних копалин.

Цього святкового дня бажаємо усім нам перемоги, міцного здоров’я,  добробуту, оптимізму і мирного майбуття.