Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці на Полтавщині. Усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.
1952 р. закінчив середню школу і вступив на факультет журналістики Київського університету. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті».
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора.
Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його.
Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Василь Симоненко є автором збірок «Тиша і грім», «Лебеді материнства», «Вино з троянд». Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.
З великими труднощами друзям В. Симоненка вдалося надрукувати його твори: 1964 р. – «Земне тяжіння», 1965 р. – збірку новел «Вино з троянд», 1966 р. – «Поезії», 1981 р. – «Лебеді материнства».
Немає коментарів:
Дописати коментар