Роковини в часи болю

Бабин Яр – це місце останнього спочинку людей багатьох національностей і віросповідань. Їх об’єднує те, що вони були мешканцями України, які зіткнулись із абсолютним злом, яке знищує все навколо себе.

Впродовж двох років німецької окупації Києва, в 1941–1943-му, маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Яру, забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, в’язнів Сирецького концтабору. Бабин Яр став символом «Голокосту від куль» у світі: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Ця трагедія залишається нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.

Щоб вшанувати пам'ять невинних жертв Бабиного Яру  у бібліотеці-філії №8, що на «Шкільному», проходив кінолекторій «Історія на екрані». Протягом дня у читальній залі можна було переглянути документальну стрічку «Бабин Яр . Трагедія людства на українській землі»

Минають роки, а зло залишається незмінним. Сьогоднішній «рашистський» режим став достойним спадкоємцем нацистів Другої світової. У березні  2022 року РФ нанесла ракетний удар по меморіалу Бабин Яр, окрім руйнувань поховань комплексу загинули  люди, звичайні відвідувачі .

Тож відтепер Бабин Яр – це трагедія не тільки минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. Наш обов’язок – пам’ятати про цю страшну трагедію.

 

 

 

 

Читай. Будь цікавим!

 

Книга – це мрія, яку ви тримаєте у руках. Нещодавно у нашу бібліотеку-філію №8, що на «Шкільному», надійшли  нові видання. Кожен, хто бажає, може знайти для себе книги з особливим ароматом і присмаком, які не залишать байдужими користувачів і змусять прочитати більше книг. 

Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на комплект із 3-х книг Саймона Бекетта: «Хімія смерті», «Записано на кістках», «Шепіт мертвих».  Сучасного британського журналіста та письменника, автора популярних детективів та трилерів, які видаються мільйонними накладами.

На сторінках своїх творів автор створює напружені та непередбачувані сюжети, які доповнює деталізованими описами злочинів та цікавими персонажами.

Сподіваємось, книги вам подарують задоволення від читання. Чекаємо на вас за адресою: Куроп’ятникова, 25.

 

Рідний край, в якому хочеться жити!

 Рідна земля, це місце де ми народилися, де ми вперше почули мамин голос, де зробили свої перші кроки, пізнали перші радощі та сльози.

Сьогодні наше рідне місто святкує свій день народження, тож працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», провели краєзнавчу панораму «Місто одягнене в славу століть».

До уваги відвідувачів була представлена книжкова виставка «Моя ти земле, калинова», яка знайомила з літературою про наше славне місто та про талановитих митців краю. Відвідувачі з цікавістю гортали книги Юрія Матівоса, Володимира Боська та знайомилися з іншою краєзнавчою літературою, підібраною для виставки.

Відеокруїз «Вулиці міста розповідають» привернув увагу до визначних пам`яток нашого міста: красиві будинки різних архітектурних  стилів, історичні пам`ятки, чудові парки.

Непосидюча дітвора долучилася до вікторини «Чи знаєте ви свій край?», та мала нагоду зробити собі яскраві сувеніри у майстерні флікерів « Game-флікер».

Скільки цікавих та нових фактів про місто та відомих земляків узнали сьогодні користувачі нашої бібліотеки, скільки радості від виготовлених власноруч  флікерів. 

 

 

Майстри української анімації

 Перші мальовані фільми з’явилися ще у 1892 році. Дотепер перегляд мультфільмів  – це улюблене дозвілля не лише дітей, а й багатьох дорослих. Адже мультик – це жива казка! І не важливо, яке дійство розвертається на екрані, стежити за яскравими персонажами так цікаво!

Тож, працівники бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному», запропонували своїм користувачам та гостям книгозбірні поринути у  чудовий та прекрасний світ мультфільмів.

Сьогодні, протягом дня, у читальній залі працював бібліотечний кінозал. Усі охочі  мали нагоду переглянути найпопулярніші українські мультики про козаків. Це серія мультиплікаційних фільмів режисера Володимира Дахно, над якою він працював з1967 по 1995рр.

Історія про трьох запорозьких козаків, які кожної серії потрапляють у неймовірні пригоди, зустрічаються з цікавими людьми, опиняються у різних країнах та епохах, не залишає байдужими нікого.

 Створені ще в далеких 60-х роках персонажі мультфільмів «Як козаки…» не втратили своєї актуальності і сьогодні, тому що об’єднують в собі найкращі риси українського народу: сміливість і доброту, кмітливість і готовність допомогти ближньому.

 

 

           

Нові книги в бібліотеці

 Увага! Для Вас, шановні користувачі, нашої бібліотеки-філії №8, що на «Шкільному» маємо гарну новину. У бібліотеку надійшла нова література. Цього разу різноманіття нових надходжень вражає.  Це дуже яскраві, барвисті, оригінальні в своєму оформленні книги. Детективи, фентезі, романи про кохання, гучні бестселери – це все розмаїття на будь-який смак. Вони вже з нетерпінням чекають на зустріч зі своїми читачами.

Отже, запрошуємо всіх любителів книг на перегляд-ознайомлення з новими надходженнями, щоб стати першими читачами новинок.

Приходьте, не пошкодуєте! 

 

Павло Грабовський - поет, лірик, публіцист.

Павло Грабовський народився в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер – село Грабовське  Сумської області) 11 вересня 1864 року. 

Він був другою дитиною в родині паламаря Арсенія та його дружини Ксенії Грабовських.  Батько занедужав на сухоти і помер у молодому віці, залишивши п'ятеро дітей, тому ще в дитячі роки Павло зазнав гіркого життя та поневірянь сільської бідноти.

Спочатку він навчався у місцевій церковно-парафіяльній школі, згодом в Харківській духовній семінарії. На 3-му курсі виключений за належність до революційної народницької організації, заарештований і висланий у рідне село під нагляд поліції. У квітні 1885 року після закінчення домашнього арешту 22-річний Грабовський повернувся до Харкова, влаштувався працювати коректором місцевої газети «Южный край» і поновив революційну діяльність.

За участь у складанні і поширенні протесту-відозви «Заява російському уряду» знову заарештований, провів 3 роки в Іркутській в’язниці.

 Там розпочинає активну літературну діяльність. Надсилає вірші у галицькі часописи, де друкуються його статті, нариси. Займається перекладами. Перебував у засланні у Вілюйську (з 1893-го), Якутську (з 1896-го), Тобольську (з 1899-го). Повернутися до рідної України йому не судилося. На чужині провів 20 років із 38-и.

В умовах заборони української мови дбав про її існування, зміцнення й розповсюдження. Постійно підтримував зв’язок з Україною, листувався з Іваном Франком, Борисом Грінченком.

 У Галичині вийшли окремими виданнями його ліричні збірки «Пролісок» (1894), «З півночі» (1896), «Кобза» (1898) та збірки перекладів «Твори Івана Сурика» (1894), «З чужого поля» (1895), «Доля» (1897).

Помер 12 грудня (29 листопада) 1902-го у Тобольську (Росія) від туберкульозу.