Марко Вовчок: таємнича зірка.

              

Українське мистецтво та література сповнені загадкових і нерозкритих митців. Їхні життя, творчість і смерть покриті завісою таємниці. Однією з таких постатей є Марія Вілінська, відома під псевдонімом Марко Вовчок. Правда і вигадка настільки міцно сплелися у її біографії, що достовірність деяких фактів ставлять під сумнів і до сьогодні.

Марія Вілінська народилася у 1833 році в Орловській губернії  та етнічно була росіянкою.  У 1845 році дівчина вперше опинилася в Україні –  у Харківському пансіоні шляхетних дівчат. У сімнадцять років одружилася з Опанасом Марковичем. Закоханий у фольклор Опанас передав свою любов до України дружині-росіянці. Марія Вілінська вивчила українську мову, заглибилася у культуру, а в 1857 році написала першу збірку україномовних творів «Народні оповідання». Щоправда, видала її під ім’ям Марко Вовчок, а не Марія Маркович.

Сама Марія цього імені не любила, але реалії середини ХІХ століття змушували єдину українську жінку-письменницю видавати свої твори під чоловічим ім’ям.

Її перші новели швидко набули популярності та викликали обговорення щодо їх авторства. Чимало сучасників вважали, що твори належать Опанасу Марковичу. Проживаючи в 1851 – 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу. У 1867 – 1878 рр. вона переклала багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п'ятнадцять романів Жюля Верна.

Історичні повісти та оповідання для дітей ще за життя Марка Вовчка здобули широку популярність. Повість "Маруся" була перекладена кількома європейськими мовами, вона стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, відзначена премією французької академії .

Твори Марка Вовчка за її життя з'являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших  європейських країнах.

Щоб спонукати читачів звернути увагу на творчість та життєвий шлях цікавої письменниці, працівники бібліотеки – філії, підготували онлайн вікторину «Чарівниця слова», на яку можна перейти за посиланням:

https://learningapps.org/display?v=pwu7hhv9c23

 

 

Відлуння Чорнобиля

Щорічно 14 грудня ми згадуємо тих, чиє життя забрав Чорнобиль. В цей день Україна вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

До ліквідації були залучені тисячі фахівців різних професій. Отримуючи великі дози опромінення, пожежники, будівельники, енергетики, водії, військові, медики, зупинили невидимого та дуже підступного ворога.

Нині ми всі висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Тому, що саме зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги.

 

Мико́ла Хвильови́й

 Український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з основоположників пореволюційної української прози. Один з найвідоміших представників розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла «Геть від Москви!».

Щоб спонукати користувачів до перевірки своїх знань про життя та творчість М. Хвильового,  працівники бібліотеки – філії, підготували онлайн вікторину «Талант,що прагнув до зір…»,  на яку можна перейти за посиланням:

https://learningapps.org/display?v=pj4vnaqm523

Микола Хвильовий: талант,що прагнув до зір..

Для багатьох постать Хвильового була важливим відкриттям пласту української культури 20-х рр. ХХ ст., власне більше ніж культури, але і тієї генерації, яку політично народили події 1917 – 1920 рр.

Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого Фітільов, народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець Сумської області, у родині вчителів. Підлітком мандрував у пошуках заробітку Донбасом і півднем України.

Під час Першої світової війни записався добровольцем на фронт. Саме в період військової служби Микола зближується з представниками українських національних партій, але сам залишається безпартійним.

Весною 1921 року остаточно переїжджає до Харкова, де розпочинає цілком нове життя, з головою занурюється в літературну роботу. Творчий шлях розпочав заявивши про себе двома збірками віршів – «Молодість» і «Досвітні симфонії». 1923 року вийшла друком збірка його прозових творів «Сині етюди»

1925– 1930 рр це період творчої зрілості, затвердження стилю, теоретичного осмислення мистецтва і чіткої установки на сюжетність: сатиричні оповідання «Іван Іванович» і «Ревізор», соціально-психологічна новела «З Вариної біографії»), новела «Мати», повість «Санаторійна зона» і роман «Вальдшнепи», полемічні памфлети «Камо грядеши?», «Україна чи Малоросія?».

У останні роки життя влада слідкувала за ним, а його квартира прослуховувалася.  Переслідування М. Хвильового і його прибічників відбулося через звинувачення у прагненні відокремити українську культуру від російської, протиставити два народи один одному. Особливо тяжко було бачити, як його друзів та однодумців арештовували та розстрілювали. Та й у країні панував голодомор 1933. Коли письменник побачив становище селян на власні очі, то вже не зміг повернутися до звичайного життя.

         Життя М.Хвильового закінчилося самогубством – він застрелився у своєму кабінеті.  Проживши  лише 40 років.

 

Цікаво про важливе.

 До нашої  бібліотеки, завдяки видавництву «Світич»,  надійшов  свіжий номер розважально-пізнавального дитячого журналу «Джміль», головною темою якого є екологія.

В цьому примірнику, перед  дітворою та батьками,  піднімають важливе питання про дбайливе ставлення до природи.  Адже майбутнє  планети залежить від кожного з нас. Тож  Джмелик вирішив навчити  читачів журналу, як за допомогою розумних вчинків, можна жити в злагоді з природою, дбаючи про довкілля.

Приходьте до бібліотеки, де малеча познайомиться з цікавими журналами!

 

Їжа як зброя. Що ви маєте знати про Голодомор

 Голодомор…страшна трагедія українського народу. Кривавий злочин комуністичної влади : штучно створений голод  у 1932-1933 роках, який забрав життя мільйонів українців.

У четверту суботу листопада ми вшановуємо  пам'ять жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX ст.

Пропонуємо вашій увазі допис, на який можна перейти за посиланням:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/yizha-yak-zbroya-shcho-vy-mayete-znaty-pro-golodomor

 

 

Скринька добра

 

Що робити довгими, дощовими, осінніми вечорами? Зайнятися читанням, чи то дома на самоті, чи з друзями в бібліотеці.

        Там можна з користю провести свій час: читати цікаві книжки, займатися в майстер-класі, гратися.

А дякуючи видавництву «Світич», дітвора може познайомитися з новим свіжим номером розважально-пізнавального дитячого журналу «Джміль», головною темою якого є добрі вчинки людей.

В цьому примірнику дітворі нагадують про добрі вчинки, гарні справи, казкові подяки.  Знайомлять з українським декоративним мистецтвом: петриківським розписом, технікою вітражів.

Дітям пропонують щось зробити власними руками, провести час з друзями за веселою грою, почитати вірші Володимира Вакуленка, розв’язати цікаві завдання…